Когнітивні викривлення – поняття, використовуване у когнітивній терапії А. Бека (КПТ-парадигма) для позначення спотворень мислення, які виникають при обробці інформації.

Є усталеними моделями винесення суджень, які заважають логічному мисленню, сприяють виникненню психоемоційних і соціально-психологічних проблем та підтримують негативні глибинні переконання.

Виявлення та реструктуризація когнітивних викривлень є обов’язковим елементом когнітивно-поведінкової терапії при роботі з різними видами психологічних проблем клієнтів.

Види когнітивних викривлень:

Читання думок

Людина, не маючи для цього достатніх підстав, вважає, що знає, що думають інші (як до неї ставляться).

Приклад: «Вона думає, що я нікчемний», «Вони не хочуть дружити зі мною».

Передбачення

Людина «передбачає» найближче або далеке майбутнє («прогнози» зазвичай негативні).

Приклад: «Я не зможу виконати це завдання», «Я провалю це побачення», «Я закінчу своє життя на самоті, в оточенні котів».

Чорно-біле мислення

Мислення «все або нічого» (полярне або дихотомічне мислення): ситуація оцінюється тільки з двох позицій (так чи ні), а не як континуум (спектр) проміжних значень.

Приклад: «Якщо результат не 100%, то я невдаха», «Друге місце – це поразка».

Катастрофізація

Схильність до негативних прогнозів. Людина переконана, що навіть при наявності більш ймовірних сценаріїв розвитку подій, майбутнє буде «справжньою катастрофою», яку не можна терпіти.

Приклад: «Це буде так жахливо, що я взагалі нічого не можу зробити».

Знецінювання

Ігнорування позитивного досвіду. Людина не враховує позитивні події (успіх, схвалення…) при винесенні суджень.

Приклад: «Я добре попрацював над проектом, але це нічого не говорить про мою компетенцію; мені просто пощастило».

Емоційне обґрунтування

Людина вважає, що його судження відповідають дійсності, тому що він так «відчуває». Відсутність раціонального обґрунтування при цьому ігнорується, докази протилежної точки зору або не помічаються, або знецінюються.

Приклад: «Я знаю, що я погано виконую роботу, тому що я відчуваю себе невдахою», «Мій чоловік не любить мене, тому що я відчуваю, що він віддалився».

Навішування ярликів

Людина надає собі або оточуючим жорстку  загальну характеристику, засновану на окремій характеристиці. Аргументи, які могли б призвести до менш категоричних висновків, не враховуються.

Приклад: «Я – невдаха», «Він – токсична людина».

Перебільшення або заниження

Максималізм / мінімалізм оцінок. Найчастіше проявляється у тому, що при оцінці себе (іншого або ситуації) людина необґрунтовано перебільшує негативні сторони та / або применшує позитивні.

Приклад: «Коли мене оцінюють середньо, це доводить, що я посередній. Коли я отримую високі оцінки, це нічого не означає»…

Генералізація (надузагальнення)

Негативний висновок, який виходить за рамки ситуації, що склалася (судження за принципом «всі / ніхто…», «завжди / ніколи …».

Приклад: «Я не подобаюся цій людині, тому я ніколи не зможу завести друзів».

Персоналізація

Людина впевнена, що негативні дії інших людей спрямовані особисто проти неї (є проявом того, як люди ставляться до неї особисто), і не розглядає інших, більш ймовірних пояснень своєї поведінки.

Приклад: «Керівник холодно привітав мене, отже, я зробив щось не так».

Обов’язок (як має бути)

Оцінювання себе (оточуючих або ситуацій) через відповідність уявленням «треба» і «повинен» (замість «хочу», «мені було б комфортно»), чіткі, негнучкі уявлення про те, як повинні себе вести люди, надмірна оцінка можливих негативних наслідків недотримання цих очікувань.

Приклад: «Я завжди повинен бути найкращим», «Він повинен цінувати мої зусилля».

Мисленевий фільтр

Вибірковість уваги та сприйняття. Людина помічає тільки негативні сторони ситуації, позитив не просто не беру до уваги, або навіть не помічає.

Приклад: «Вчитель мого сина не може нічого зробити правильно. Він завжди критикує, тисне, не розуміє учнів і погано пояснює».

Звинувачення

Людина щиро переконана, що хтось інший несе повну відповідальність за її почуття і стани.

Приклад: «Він змушує мене відчувати себе нікчемою», «Вона мене розлютила».

Несправедливе порівняння

Оцінка подій з використанням нереалістичних стандартів, з орієнтацією на «ідеальні» моделі.

Приклад: «Я поганий психотерапевт, тому що засновник напряму, в якому я працюю, більш відомий та успішний».

А якщо?

Тенденція нескінченно породжувати питання про можливий негативний розвиток подій. Людина постійно задає собі та іншим питання на кшталт «а що, якщо…» і ніколи не задовольняється відповіддю.

Приклад: «Що робити, якщо панічні атаки повернуться знову?», «А що, якщо він знову зрадить мені?».

Жалкування

Звичка зациклюватися на ідеї, що в минулому можна було зробити щось по-іншому, замість того, щоб думати про те, що можна зробити зараз.

Приклад: «Якби я тоді не звільнився, мене б зараз підвищили».