Психолог / психотерапевт / психіатр? Консультування /психотерапія? Що потрібно, до кого звертатися?
Психолог / психотерапевт / психіатр? Консультування /психотерапія? Що потрібно, до кого звертатися?
Психолог – це фахівець, який здобув освіту за спеціальністю 053 «Психологія» (сучасний перелік спеціальностей в Україні), який працює з психічно здоровими людьми, допомагаючи їм справлятися з проблемами в різних життєвих ситуаціях (внутрішньоособистісні конфлікти, сімейні проблеми, труднощі у професійній сфері, кризові та психотравмуючі ситуації). Також психолог бере участь в психотерапевтичній роботі та лікуванні психічних розладів, виконуючи відповідні приписи психіатра.
Основні види професійної діяльності психолога: психологічне консультування та психотерапія в її психологічній моделі (див. нижче), психокорекція, психологічні тренінги, психологічна профілактика та реабілітація, психологічне просвітництво.
Професійну освіту психолога засвідчує диплом державного зразка (про закінчення закладу вищої освіти). Це диплом спеціаліста (термін навчання – 5 років) для фахівців, які здобували спеціальність до реформи вищої освіти в Україні. Або це диплом бакалавра (термін навчання – 4 роки, вивчаються базові професійні дисципліни, які складають фундамент підготовки фахівця) та магістра (термін навчання – 1,5 роки на базі здобутого освітнього рівня бакалавра) для осіб, які здобували освіту після реформи.
Окрім базової (формальної) професійної освіти у ЗВО психолог, який прагне до професійного розвитку та розширення фахових компетентностей, може отримувати додаткову (неформальну) освіту у формі сертифікаційних програм, курсів підвищення кваліфікації, семінарів тощо.
Психіатр – це лікар, який отримав медичну освіту за спеціальністю 222 «Медицина» (сучасний перелік спеціальностей в Україні), що спеціалізується на психіатрії. А психіатрія – це галузь медицини, яка вивчає причини, прояви, перебіг, методи профілактики і лікування психічних розладів.
Так, в МКБ-10 (Міжнародній класифікації хвороб 10-го перегляду) у «психіатричному» розділі використовується тільки поняття «розлад». Відмова від вживання терміну «психічні захворювання» пояснюється тим, що психічний розлад має клінічну картину (симптоми) порушення психічного та соціального функціонування. Але при цьому в багатьох випадках вона не проявляється в яскраво виражених специфічних морфологічних (форма і будова органів), метаболічних (обмін речовин), ендокринних (гормональний фон), гематологічних (показники крові) та інших біологічних змінах, які можуть бути виявлені лабораторними (аналіз крові …) та апаратними (УЗД, томографія, рентгенограма …) методами діагностики.
Як би там не було, психіатр – це лікар, який спеціалізується на діагностиці та лікуванні психічних розладів. Тобто, він ставить діагноз (визначає психічний розлад відповідно до МКБ-10) і призначає лікування (комплекс медичного впливу на організм, а через організм – на психіку людини).
Сьогодні існує два істотно різних підходи та визначення того, що таке психотерапія.
У відповідності до першого, медичного, підходу, доречи, досів офіційно зафіксовано у нормативних актах України, психотерапія є галуззю медицини, яка використовує психологічні знання та техніки для діагностики та лікування психічних розладів. У межах цього підходу офіційну кваліфікацію психотерапевта отримують випускники медичних закладів вищої освіти, тобто лікарі-психотерапевти.
У межах іншого, психологічного підходу, який є прийнятим у країнах Північної Америки, Західної Європи, а також досить давно поширився у професійному співтоваристві фахівців допомогаючих професій України, Психотерапія є науково та практично обґрунтованим видом практичної діяльності, спрямованим на допомогу людям, які потерпають від психологічних, психічних, психосоматичних, соціальних проблем або страждання. Психотерапія в її психологічній моделі використовує методи психологічної інтервенції, які є специфічними для різних психотерапевтичних напрямів (психоаналізу, когнітивно-поведінкової терапії, гештальт-терапії…).
Порівняльний аналіз психологічного консультування та психотерапії (у її психологічній моделі) наведений нижче у таблиці.
Для того, щоб пропонувати психологічні послуги у форматі психотерапії, психолог має не тільки отримати базову психологічну освіту, але й пройти додаткове (неформальне) навчання за певним психотерапевтичним напрямом (декілька напрямами, які інтегруються одне з одним) та поглиблене вивчення основ психіатрії (психіатрична пропедевтика для психологів).
| Критерій | Психологічне консультування | Психотерапія (психологічна модель) |
|---|---|---|
| Мета | Вирішення конкретної проблеми, яка розпочалася нещодавно та обмежена рамками конкретної життєвої ситуації | Зміни особистості (подолання тих усталених особливостей, які створюють проблеми, та розвиток якостей, які сприяють ефективному функціонуванню) |
| Рівень результату | Окремі аспекти досвіду (поведінка, переконання, очікування, цінності, цілі …) | Стабільні особистісні структури, вся структура особистості |
| Клієнт | Здорова людина, яка має окремі внутрішньоособистісні (міжособистісну, професійні…) труднощі або нетривалі незначно виражені прояви емоційних або поведінкових негараздів | Здорова людина, яка має стійкі особистісні якості, які заважають їй ефективно функціонувати, або дисфункціональні постійно повторювані моделі емоційного, поведінкового, фізіологічного реагування; Здорова людина, яка має травматичний досвід (дитячий, дорослий кризовий…), потерпає від його наслідків та хоче виправити становище; Здорова людина, яка тривалий час має окремі несистематичні прояви (симптоми) психічних розладів (тривожнысть, депресивний стан, нав’язливі стани…); Людина з невротичним розладом , розладом особистості, або навіть пацієнт із серйозним розладом відповідного профілю (психіатричного, наркологічного…) у межах призначеної лікарем терапії (експериментальні дослідження доводять, що поєднання медикаментозного лікування з психотерапією є значно ефективнішим у порівняння з призначенням ліків) |
| Відповідальність за постановку цілей | Клієнт (людина, яка звернулася по психологічне консультування сама вирішує, якої цілі хоче досягнути, завдання психолога у цьому аспекті – лише допомогти усвідомити цю ціль та оцінити її прийнятність) | Психолог (клієнт не має психологічної освіти, тому не може визначити, які особистісні якості та яким чином варто змінювати, отже мету психотерапії пропонує психолог, але узгоджує її з клієнтом) |
| Відповідальність за результат | Взаємна (рівна на початкових етапах, більша – клієнта в міру його просування за процесом консультування) | Взаємна, але більша – психолога |
| Рівень роботи | Переважно раціональний | Робота зі свідомими та несвідомими аспектами досвіду |
| Методи роботи | Переважно комунікативні техніки | Широкий спектр методів, специфічних для того напряму, в якому працює психолог |
| Тривалість | У середньому до 12 зустрічей | Від декількох місяців та залежить від стану клієнта та динаміки процесу |
| Професійна підготовка психолога | Вища психологічна освіта, підтверджена дипломом ЗВО державного зразка про присвоєння кваліфікації психолога |
|
| Спеціалізація у психотерапії | Не обов’язкова. Хоча, навіть якщо психолог обмежується психологічним консультуванням, наявність спеціалізації у певному напрямі психотерапії дозволяє краще концептуалізувати та структурувати процес надання психологічної допомоги | Обов’язкова. Психотерапії «взагалі» не існує. Кожний фахівець має отримати спеціальну підготовку та працювати у межах певного напряму психотерапії (психоаналіз, КПТ – когнітивно-поведінкова терапія, символдрама…), або напрямів, якщо базові концепти цих напрямів логічно інтегруються одне з одним |
Психологічне консультування (робота над зміною поведінки або сприйняття в конкретній життєвій ситуації) підійде вам, якщо:
- у Вас виникло конкретне утруднення в певній сфері життя (проблема, яка почалася в конкретний час, в силу певних обставин, і обмежується якоюсь сферою життя);
- Ви маєте більш-менш чітке уявлення про те, яких змін ви хочете від певної життєвої ситуації, але потребуєте допомоги для окреслення та реалізації цих змін;
- Ви розумієте, що Вас не влаштовує певний аспект свого життя (конкретні труднощі в тій чи іншій сфері), але ви не можете вирішити, яких змін хочете та як їх реалізувати.
Вам потрібна психотерапія (робота над стійкими особистісними змінами), якщо:
- у Вашому житті тривалий час і часто повторюються складні ситуації, які значно знижують якість життя, і Ви не можете розібратися, як це можна виправити;
- Ви помічаєте, що не маєте повного контролю над своїми емоційними станами, вас регулярно відвідують негативні думки (оцінки себе та інших людей, очікування про майбутнє …), Ваша поведінка часто призводить до неприємних результатів;
- Ви відчуваєте, що втратили зв’язок зі своїми цінностями і сенсами; не розумієте, чого хочете, до чого слід прагнути і як це зробити …;
- Ви втратили здатність радіти життю, активність і мотивації, прагнення в майбутнє …;
- Ви помічаєте, що не опрацювали проблеми «родом з дитинства» – несете з собою образи, або почуття провини щодо батьків; помічаєте, що, всупереч Вашим бажанням, повторюєте їх моделі реагування, їх «життєві сценарії»; не можете сепаруватися– Ви дозволяєте батькам впливати на Ваше життя, рішення, стани, стосунки; відчуваєте надмірну відповідальність, «несплачений борг» перед батьками …;
- Ви пережили психотравмуючу ситуацію, горе (втрату), кризу і помічаєте наслідки;
- у вас соматичні (тілесні) симптоми, причини яких не можуть бути пояснені лікарями соматичного профілю (соматично Ви здорові);
- у Вас діагностовано психічний розлад (депресія, тривожний розлад, ОКР, БАР …) та психіатр рекомендував Вам психотерапію у поєднанні з медикаментозним лікуванням;
- у Вас діагностували важку соматичну (тілесну) хворобу, або Ви отримали важку фізичну травму, внаслідок якої психічний стан значно погіршився, загострює фізичні проблеми;
- у процесі психологічного консультування з’ясувалося, що проблема, над якою Ви працювали, є результатом дії стійких особистісних особливостей, відповідно, її ефективне вирішення без змін особистості неможливо.
Вам слід звернутися до психіатра, якщо:
- Вас наполегливо відвідують думки про безглуздість життя, що призводять до побудови планів покінчити життя самогубством;
- Ви помічаєте у собі так звані «явища, які не властиві нормальній психіці»: марення або галюцинації. Не шукайте заспокійливого пояснення на кшталт «тимчасове явище, з усіма буває, вплив стресу …». При виникненні цих симптомів обов’язково зверніться до психіатра;
- Ви помічаєте, що не можете контролювати свої думки і вчинки;
- деякі моменти в часі «випадають» з Вашої пам’яті, або з’явилася значна «забудькуватість»;
- у Вас тривалий час спостерігаються постійні порушення сну;
- Ви довго помічаєте порушення апетиту: його відсутність або навпаки, неконтрольоване переїдання;
- у Вас з’явилися незвичні (небезпечні) нездоланні потяги (в їжі, сексі, розвагах та ін.);
- Ви переживаєте періоди зниженого настрою, меланхолії і апатії, які змінюються періодами активності, бадьорості і енергії, та ці зміни стану не можуть бути пояснені ніякими об’єктивними обставинами;
- Ваш інтелектуальне функціонування утруднено (через невміння концентруватися, апатію, швидку втрату інтересу…);
- Ваше соціальне функціонування утруднено, і Ви не можете займатися звичайною повсякденною діяльністю (спілкуватися з людьми, вирішувати побутові питання, займатися професійною діяльністю);
- Ви страждаєте від різних нав’язливих ідей, які не в змозі контролювати;
- у Вас значно погіршився емоційний стан, зникли інтереси і захоплення, знизилася активність, цей стан триває чималий час, незважаючи на докладені зусилля (самодопомога або допомога психолога / психотерапевта);
- звернутися до психіатра за консультацією рекомендує Ваш психолог (психотерапевт), ендокринолог, терапевт …
