Супервізія – один з методів професійного розвитку, підвищення кваліфікації фахівців з надання психологічної допомоги (психологічного консультування, психотерапії).

Процесуально супервізія представляє собою обговорення з більш досвідченим колегою конкретних робочих моментів або загальних закономірностей процесу ведення клієнта (пари, групи): діагностики та концептуалізації, формулювання запитів та цілей, розробки плану консультування (психотерапії), особливостей проходження різних етапів консультування (психотерапії), доцільності та ефективності використання тих чи інших методик та технік…

• Фахівець з надання психологічної допомоги.
• Прагнете до професійного та особистісного зростання.
•  Вмотивовані навчатися та збагачувати Вашу психологічну практику через отримання нових знань, усвідомлень, розумінь та досвіду.
• Працюєте з клієнтом, якого вважаєте «складним» (труднощі з визначенням запиту та мети, слабка «відповідь» на терапію, повільне просування до мети, тривала відсутність «видимих результатів»…).
• Відчуваєте невпевненість щодо окремих аспектів роботи з клієнтом (діагностика, концептуалізація, обрана стратегія, застосування методів…).
• Виявили певну загальну закономірність у роботі з клієнтами, або Ваші особистісні прояви, які заважають ефективно працювати, не дозволяють отримувати задоволення від роботи та забирають ресурси (невпевненість у собі, «синдром «самозванця», проблеми зі встановленням меж, явища контрпереносу, власні «неопрацьовані» проблеми…).
• Вважаєте, що припускаєтеся (припустилися) помилок у роботі з клієнтом.
• Потребуєте розширення використовуваного репертуару підходів, методів, методик.
• Просто зацікавлені в альтернативному баченні Вашої робочої ситуації та обміні досвідом.

• Чітке, структуроване уявлення ситуації, яка склалася у Вас у взаєминах з клієнтом та просуванні до мети консультування (психотерапії).
• Виявлення тих аспектів діагностики та концептуалізації клієнтського випадку, які потребують додаткової уваги.
• Більш чіткий та структурований план консультування (психотерапії).
• Оцінку доцільності та ефективності форм, методів та технік роботи з клієнтом, визначення більш ефективних стратегій.
• Усвідомлення причин відмови (обрання) застосовуваних стратегії та конкретних технік роботи з клієнтом.
• Визначення сильних (ресурсних) моментів вашої практики та «зон зростання» (того, над чим ще потрібно працювати, або від чого відмовитися).
• Розуміння причин емоційних переживань щодо окремих аспектів роботи з клієнтом, або його особистості взагалі.
• Розширене уявлення про можливі причини уповільненого (затриманого) просування до результату консультування (психотерапії).
• Усвідомлення явищ переносу / контрпереносу, супротиву клієнта / супротиву психолога.
• Визначення загальних напрямів самовдосконалення у психологічній практиці та розвитку професійно важливих якостей.
• Попередження професійного вигоряння.