Психологічна допомога

Психологічна допомога – це професійна взаємодія кваліфікованого психолога з людиною, яка звернулася по допомогу (клієнтом).

Метою цієї взаємодії є створення умов, за яких клієнт розвиває свою здатність розуміти, що відбувається у його житті, за яких зовнішніх та внутрішніх причин виникли ті чи інші проблеми, що ці проблеми підтримує, якого результату клієнт хоче досягнути, та що для цього потрібно робити.

За своїм змістом психологічна допомога представляє собою певну сукупність процедур, спрямованих на:

1. діагностику – прояснення змісту проблем та особистісних особливостей клієнта,
2. зміни – досягнення бажаних для клієнта цілей.

• відчуваєте тривогу, занепокоєння, страх, панічні напади або у певних конкретних ситуація, або взагалі більшу частину часу Вашого життя;
• втратили відчуття наповненості та радості життя (від легкої пригніченості до депресивних переживань);
• потерпаєте від нав’язливих станів (думки, дії…);
• зазнали тяжкої втрати та переживаєте важкий процес горювання;
• переживаєте нездатність контролювати свої емоції (гнів, роздратування, розпач, відчай…) та поведінку; хронічно переживаєте почуття провини, сорому;
• носите у собі тягар нерозв’язаних проблем у стосунках з батьками;
• відчуваєте невпевненість у собі, постійно сумніваєтеся у прийнятих рішеннях;
• втратили контакт зі своїми цінностями, смислами, цілями, інтересами;
• стикаєтеся з проблемами цілепокладання, мотивування, реалізації планів та задумів («лінощі», прокрастинація, нездатність завершувати розпочаті справи…);
• стикаєтеся з дискомфортом у спілкуванні з іншими людьми (з родичами, друзями, колегами, підлеглими, випадковими людьми у громадських місцях);
• надмірно намагаєтеся бути першим, найкращим, найрозумнішим….;
• постійно сумніваєтеся у своїх перевагах, досягненнях, здібностях (синдром «самозванця»);
• маєте проблеми у сфері харчової поведінки (переїдання, зацикленість на дієтах, відмова від їжі, психологічні прояви анорексії або булімії);
• знаходитеся у болісних стосунках, відчуваєте свою залежність від «токсичного», небезпечного (агресивного), залежного (алкоголь, наркотики, ігроманія) партнера;
• відчуваєте самотність та нездатність побудувати стабільні, довірчі стосунки;
• стикнулися з проблемами у сімейних відносинах (непорозуміння, конфлікти, ревнощі, «трикутники» відносин, зради…);
• знаходитеся на шляху до подолання алкоголізму або наркоманії – припинили вживання, але потребуєте психологічної допомоги та супроводу, щоб «не зірватися».

Я не працюю:

• з запитами на зміну інших осіб (зробіть так, щоб мій чоловік…., я хочу, щоб моя дружина…..);
• з запитами, які порушують морально-етичні норми (навчіть мене маніпулювати, зваблювати….);
• з клієнтами, проблеми яких пов’язані з їх актуальними кримінальними діями;
• з проблемами алкогольної та наркотичної залежності, якщо людина продовжує вживати та не проходить (пройшла) наркологічного лікування;
• з клієнтами, які мають ознаки психічних проблем клінічного рівня – психічних розладів (окрім тих випадків, коли людина отримує відповідну терапію, а робота з психологом є частиною терапії, призначеної лікарем);
• з дітьми до підліткового віку (я не дитячий психолог).

• Більш реалістичне уявлення про себе та свою життєву ситуацію.
• Розуміння того, що насправді є змістом та причиною тієї проблеми (проблем), які турбують.
• Звільнення від накопичених усвідомлюваних або неусвідомлюваних емоційних переживань (розчарувань, образ, тривог, сорому, гніву…).
• Розуміння цілей, до яких Ви хочете прагнути у конкретній ситуації, з приводу якої Ви звернулися, або у житті взагалі. Здатність знаходити привабливі й реалістичні цілі та вибудовувати шляхи до їх реалізації.
• Визначення якостей своєї особистості, які заважають вибудовувати повноцінне життя:
  • дисфункціональні переконання, нереалістичні очікування,
  • недостатньо сформовані навички (керування емоціями, цілепокладання….),
  • негативні ставлення до себе та оточуючого світу,
  • деструктивні настанови та звички,
  • …….
• Знаходження та розвиток сильних, ресурсних рис своєї особистості.
• Здатність розуміти свої емоції, бажання, потяги та керувати ними.
• Здатність краще розумітися з оточуючими людьми (родичами, друзями, колегами, знайомими, випадковими людьми).
• Особистісні зміни, які пов’язані з більш ефективним управлінням своїм психічним життям та вчинками у зовнішньому світі.

Іноді перед початком роботи з психологом, клієнти дійсно хвилюються, що психолог може «нав’язати» якесь рішення проблеми, або певні особистісні зміни, від яких ситуація може погіршитися.

Насправді професійний кваліфікований психолог ніколи не буде пропонувати клієнтові свого розуміння ситуації, своїх оцінок, прогнозів та варіантів «правильного» реагування.

Я не займаюся повчанням або «вихованням» людей, які звернулися до мене по психологічну допомогу.

Моє завдання – у співпраці з клієнтом створити умови, в яких він сам зрозуміє, що йому потрібно від життя та окремих його аспектів, що заважає та що може допомогти отримати потрібне.

Клієнт є активною дієвою оссобою у консультуванні чи психотерапії та бере участь у визначенні того, які зміни йому потрібні, що для цього треба робити, та як швидко зміни мають відбуватися. До того ж, для того, щоб зміни відбулися, клієнт має сам активно діяти, поступово наближуючи результат (ніхто не буде його змінювати без власної участі).

Якщо коротко: у результаті психологічної допомоги, Ви отримаєте тільки те, що потрібне саме Вам, та лише те, над чим Ви будете наполегливо працювати.

Психологічна консультація – це зустріч психолога з клієнтом тривалістю 45 – 50 хвилин (більша тривалість може знадобитися в окремих випадках, або в сімейному консультуванні).

Протягом цієї зустрічі відбувається професійна взаємодія психолога з людиною, яка звернулася по допомогу. У процесі цієї взаємодії психолог використовує різні методи, техніки та прийоми, які дозволяють клієнтові краще зрозуміти себе, знайти шляхи розв’язання проблеми, намітити напрями особистісних змін та здійснити їх.

Як правило, перша консультація (іноді 2-3 консультації) більшою мірою спрямована на прояснення проблеми і вивчення особистісних якостей клієнта (має більш діагностичну спрямованість). Зазвичай перша консультація також має привести клієнта до попереднього (початкового) розуміння сутності проблеми, бажаних результатів з її розв’язання та узагальненого плану дій щодо досягнення цього результату. Також клієнту після першої зустрічі варто визначитися, чи підходить йому робота з цим конкретним фахівцем, оскільки іноді відчуття психологічного комфорту/дискомфорту клієнта взагалі не залежить від компетентності психолога.

Якщо після першої консультації психолог та клієнт досягають певної домовленості щодо бачення сутності проблеми, мети та шляхів її розв’язання, відбуваються наступні зустрічі, на яких психолог та клієнт спільно працюють над реалізацію намічених планів з вирішення проблем та досягнення особистісних змін.

Кількість консультація визначається особливістю запита (типом проблеми) та форматом психологічної допомоги, якої потребує людина (психологічне консультування / психотерапія).

Якщо запит клієнта пов’язаний з розв’язанням конкретної проблеми, яка розпочалася нещодавно та обмежена рамками конкретної життєвої ситуації, зазвичай робота проводиться у форматі психологічного консультування.

Тривалість психологічного консультування при цьому варіюється у межах:

1. разових зустрічей (1 – 2 консультації);
2. короткострокової допомоги (до 5 – 6 консультацій);
3. середнєстрокової допомоги (до 12 консультацій).

У ситуаціях, коли проблеми клієнта визначаються його стійкими особистісними якостями, які впливають на функціонування в усіх сферах життя, або (тим більше) певними невротичними розладами, або розладами особистості, психологічна допомога набуває  формату психотерапії. А психотерапія зазвичай триває від декількох місяців.

Середня періодичність зустрічей клієнта з психологом – це один раз на тиждень (краще у певний, чітко визначений день).

Доцільність саме такої періодичності підтверджена дослідженням умов ефективності психологічної допомоги в усіх сучасних напрямах психотерапії.

Більша кількість консультацій на тиждень може бути необхідною за умов важкого стану клієнта (важкі психотравми, суїцидальний ризик, ускладнене горювання….).

Зменшення частоти зустрічей зазвичай буває доцільно на завершувальному етапі психологічного консультування або психотерапії, коли основні зміни вже досягнуті, а клієнт потребує лише підтримки цих змін та навчання профілактики рецидивів.

Зазвичай, досягнення будь-якої серйозної мети з особистісних змін, змін у переконаннях, емоційному та поведінковому реагуванні потребує наполегливої структурованої регулярної роботи.

Але клієнт, звичайно, має право звертатися до психолога час від часу, зі значними перервами («у міру необхідності») – наприклад, задля того, щоб отримати допомогу у процесі прийняття якогось важливого рішення.

Клієнт, звісно, отримує результат та користь від таких звернень, але це просто не є форматом психологічного консультування чи психотерапії. Скоріш, це несистематичні коучінгові сесії.

Так, конфіденційність стосунків з клієнтом є одним з найголовніших етичних принципів психолога, яких я завжди дотримуюся.

Втім, конфіденційність спілкування психолога та клієнта за законодавством має певні обмеження.

Наприклад, психолог зобов’язаний сповіщати відповідні служби та організації у випадках: прямої безпосередньої загрози життю людини, скоєння або планування злочинів, порушень прав неповнолітніх або недієздатних осіб.

Необхідно відразу зазначити, що на сьогодні існують два суттєво різні підходи та визначення того, що є психотерапією.

У відповідності до першого, медичного, підходу (доречи, досі офіційно зафіксовано у нормативних актах України) психотерапія є галуззю медицини, яка використовує психологічні знання та техніки для діагностики та лікування психічних розладів. У межах цього підходу офіційну кваліфікацію психотерапевта (зафіксовану у державному дипломі про отримання вищої освіти) отримують випускники медичних закладів вищої освіти, тобто лікарі-психотерапевти.

У межах іншого, психологічного підходу, який є прийнятим у країнах Північної Америки, Західної Європи, а також досить давно поширився у професійному співтоваристві фахівців допомогаючих професій України, Психотерапія є науково та практично обґрунтованим видом практичної діяльності, спрямованим на допомогу людям, які потерпають від психологічних, психічних, психосоматичних, соціальних проблем або страждання. Психотерапія в її психологічній моделі використовує методи психологічної інтервенції, які є специфічними для різних психотерапевтичних напрямів (психоаналізу, когнітивно-поведінкової терапії, гештальт-терапії…).

Порівняльний аналіз психологічного консультування та психотерапії (у її психологічній моделі):